Життя у сто світанків

Цього літа користувачі соціальних мереж мали можливість щоранку спостерігати за сходом сонця, навіть не прокидаючись раніше за звичний час. Ми поспілкувалися з Вовою Демченком, автором ідеї #100світанків, а також неймовірно красивих світлин та дотепних і влучних коментарів і замальовок ранкового життя, що супроводжують його фотографії сходу сонця вже протягом ста днів.

Розкажи, як виникла така ідея і чому.

Певний період в мене були ранкові зміни, і я ставав постійним свідком світанків. Згодом я помітив, що це приносить мені задоволення, і навіть спеціально почав обирати саме ранкові чергування. Такий досвід і надихнув мене на випробовування у 100 світанків. Чому б ні? :) Наближалося літо, і було дуже символічно розпочати втілення задуму з 1-го червня. До того ж, це був шанс надихнути і інших робити щось подібне. Для цього я розповів про свою ідею на своїй сторінці у фейсбуці і почав звітуватися. Щоб заохотити якомога більше людей вставати рано я навіть пообіцяв надіслати листівки всім, хто також встане на світанку і відмітить мене у фейсбуці.

І вставали?

Так! Я відправив близько 30 листівок! Були навіть люди, які просто вранці зустрічали мене на вулиці чи писали, що також цього ранку зустрічали світанок. Надихати людей на класні вчинки – це неймовірно приємно! Так хочеться, щоб люди робили те, що вони хочуть і знаходили для цього сили!

Ти маєш вже цілу колекцію світанків. А чи є якийсь, що виділяється серед інший, який запам'ятався найбільше?

Насправді, завдяки зустрічі світанків все літо запам'яталося :) Є фотографії і спогади до кожного дня. Виділити якийсь окремий із світанків – дуже важко. Кожен із них особливий, асоціюється із різними людьми, які розділяли його зі мною. Але, напевно, варто виділити світанки, під час яких вдалося викупатися у річці. Коли сонце перетинає горизонт – це завжди дуже магічно, але коли в цей момент ти ще й знаходишся у воді, це просто неймовірно! За літо мені вдалося так скупатися у Дніпрі, Черемоші, Дністрі. Обов'язково варто спробувати!

А можеш більше розповісти про самі відчуття від зустрічі сонця? Чи є якісь особливі емоції, які переживаєш тільки у такі моменти?

Так, безумовно! Сонце має неймовірну енергію, і при сході це особливо відчувається. Здається, що сонячні потоки енергії просто б'ють тобі у груди. Ти настільки пронизуєшся, заряджаєшся ними, що навіть їсти не хочеться! Відчуваєш себе просто переповненим силою. До того ж, такі щоденні практики дуже тренують сприйняття, і з часом ти стаєш більш чутливим, починаєш сприймати більш тонко і більш глибоко.

Чи можна сказати, що зустріч світанків допомогла тобі краще розуміти природу?

Так, звісно. Наприклад, я помітив, що за певний час до світанку, коли ще сонця зовсім не видно, починає кричати одна пташка. Вона якось відчуває, що схід ось-ось і сповіщає про це інших. Інші птахи починають відгукуватися, і це дійство стає масовим:) І так кожного ранку! Варто сказати, що зустрічі світанків допомагають розуміти краще не тільки природу, а і людей. У буденному житті спостерігати за людьми досить важко. Їх багато, вони зливаються у натовпі. А десь за годину до світанку – їх одиниці, і кожен із них персонаж. Передсвітанковий час – найкращий, щоб спостерігати і розуміти характери людей.

Позначка "100" вже майже досягнута. Чи відчуваєш, що досвід світанків на тебе якось вплинув?

Так. Як мінімум, тепер я дуже добре розумію як працює сила волі. Часом бувало лежиш і ніяк не можеш встати. Просто ніяк. І тут я зрозумів, що результат повністю залежить від долі секунди, під час якої варто себе подолати, виявити акт волі, зробити дію. Якщо це зроблено, то моменти слабкості залишаються у ліжку. Цей механізм я дуже добре вивчив на прикладі зустрічі світанків, і хотілося б його спробувати і в якихось інших сферах.

Як думаєш, чи вдалося б досягнути запланованого без публічності?

Гарному актору потрібна гарна реакція. Люди, звичайно, дуже надихали і додавали сил. Коментарі, очікування, підтримка. Насправді, заради натхнення інших це все і робилося. До того ж, відчувалася соціальна відповідальність перед тими людьми, які постійно слідкували за розвитком подій у фейсбуці.

Чи планується згодом зробити фотоальбом, листівки, ще щось із зібраного матеріалу?

Так, хотілося б, звісно. Але на даний момент, ще не маємо конкретної ідеї, як це зробити.

Усі фото взято з фейсбук-сторінки https://www.facebook.com/DemchenkoVlad з дозволу автора.